Редагування Супрун Феодосія Минівна
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
Поточна версія | Ваш текст | ||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | [[Файл:Феодосія Супрун.jpg|міні|Феодосія Супрун | + | [[Файл:Феодосія Супрун.jpg|міні|Феодосія Супрун]] |
− | '''Феодосія (Феня) Минівна Супрун''' (до заміжжя '''Трейтяк''', народилася [[23 травня]] [[1920]] в Носівці | + | '''Феодосія (Феня) Минівна Супрун''' (до заміжжя '''Трейтяк''', народилася [[23 травня]] [[1920]] в Носівці) — партизанка в Німецько-радянській війні. Станом на 2021 — найстаріша мешканка Носівської громади, травень 2020. |
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
== Сторічний ювілей Феодосії Супрун == | == Сторічний ювілей Феодосії Супрун == | ||
Рядок 18: | Рядок 13: | ||
Власне, з фашистсьою навалою, у Трейтяків знову було людно. Тепер тут зупинялися німці, діти спали на полу, спочатку трохи боялися, а потім, як і в кожного нашого земляка, накопичена лють до поневолювачів виливалася їхньою активною допомогою партизанам, солдатам на фронт. Так сталося і в її родині. Брати пішли на війну, Іван не повернувся, а найменшу Феню повідомлення про цю страшну подію застало аж на Донбасі, де вона навчалася, здобуваючи освіту товарознавця. Передати увесь жах ситуації, в якій опинилася дівчина та її однолітки з різних міст і сіл, дуже важко. Навчальні заклади закривали, переобладнуючи їх під шпиталі, які вже за тиждень заповнювалися пораненими. Їх, студентів, направили у колгосп , а потім місяць копали окопи на околиці Павлограда. Не раз на Донбасі могла б потрапити у пастку, та чи то Бог оберігав її, чи заслуга господарки квартири, де вони проживали утрьох з дівчатами. Щойно попереджали про облаву, вона ховала дівчат на піч - там не шукали. | Власне, з фашистсьою навалою, у Трейтяків знову було людно. Тепер тут зупинялися німці, діти спали на полу, спочатку трохи боялися, а потім, як і в кожного нашого земляка, накопичена лють до поневолювачів виливалася їхньою активною допомогою партизанам, солдатам на фронт. Так сталося і в її родині. Брати пішли на війну, Іван не повернувся, а найменшу Феню повідомлення про цю страшну подію застало аж на Донбасі, де вона навчалася, здобуваючи освіту товарознавця. Передати увесь жах ситуації, в якій опинилася дівчина та її однолітки з різних міст і сіл, дуже важко. Навчальні заклади закривали, переобладнуючи їх під шпиталі, які вже за тиждень заповнювалися пораненими. Їх, студентів, направили у колгосп , а потім місяць копали окопи на околиці Павлограда. Не раз на Донбасі могла б потрапити у пастку, та чи то Бог оберігав її, чи заслуга господарки квартири, де вони проживали утрьох з дівчатами. Щойно попереджали про облаву, вона ховала дівчат на піч - там не шукали. | ||
− | Вже наприкінці листопада 41-року дівчина вирушила пішки додому, по залізниці йшла. «Тоді всі йшли так, наче тепер ідуть на Великдень до церкви. Кожен куди треба прямував. Пішла і я», — розповідає партизанка. | + | Вже наприкінці листопада 41-року дівчина вирушила пішки додому, по залізниці йшла. «Тоді всі йшли так, наче тепер ідуть на Великдень до церкви. Кожен куди треба прямував. Пішла і я», — розповідає партизанка. Більше місяця добиралася до Носівки. Йти було важко, дні були короткі, холодно, дощі і голодно. Їсти дуже не просила, хіба в кого помітить у дворі худобу, склянку молока. Люди ділилися. |
У Носівці рідні її вже й не чекали побачити живою. Тут було не менш важке життя. Всі працювали на фронт і Перемогу, гуртуючись у загін народних месників. Недалека сусідка Галя Труніна покликала у партизани і Феню, далі познайомилася дівчина із зв’язковим Миколою Кебкалом і вже всі разом з іншими зв'язковими передавали інформацію, розповсюджували листівки. Кожне завдання могло вартувати життя юній дівчині, однак це її не зупиняло, бо всім хотілося жити без війни. Вони вибороли для себе і всіх нас перемогу, на своїх плечах пройшли непрості роки відбудови, раділи народженню незалежної України і чи не найболючіше сприйняли звістку про війну на сході нашої держави. Хоча їм, тим нечисленним ветеранам, партизанам боятися нічого, душа болить за молодь, дітей, онуків, правнуків. Феня Минівна теж народила п’ятеро дітей, трьох уже поховала, і всіх рідних братів-сестер, чоловіка також провела в останню дорогу. Тепер біля неї син Григорій та донька Раїса з родинами. Має іменинниця трьох онуків, правнука та праправнучку Меланію. Словом, багата вона людина на рідню, а ще –на добре, відкрите серце до людей. Певно, тому й досі топче ряст, і хоч має у помічниках ціпка, то лише «для страховки», Феня Минівна сама порядкує на городі, доглядає квіти, що на кожному підвіконні радують око господині і в дворі, а ще вона й дотепер – активна учасниця клубу «Берегиня», помічниця у ветеранських справах. Навідуються до неї і школярі з власноруч виготовленими листівками і квітами. Всі подарунки на видному місці у партизанки в кімнаті. | У Носівці рідні її вже й не чекали побачити живою. Тут було не менш важке життя. Всі працювали на фронт і Перемогу, гуртуючись у загін народних месників. Недалека сусідка Галя Труніна покликала у партизани і Феню, далі познайомилася дівчина із зв’язковим Миколою Кебкалом і вже всі разом з іншими зв'язковими передавали інформацію, розповсюджували листівки. Кожне завдання могло вартувати життя юній дівчині, однак це її не зупиняло, бо всім хотілося жити без війни. Вони вибороли для себе і всіх нас перемогу, на своїх плечах пройшли непрості роки відбудови, раділи народженню незалежної України і чи не найболючіше сприйняли звістку про війну на сході нашої держави. Хоча їм, тим нечисленним ветеранам, партизанам боятися нічого, душа болить за молодь, дітей, онуків, правнуків. Феня Минівна теж народила п’ятеро дітей, трьох уже поховала, і всіх рідних братів-сестер, чоловіка також провела в останню дорогу. Тепер біля неї син Григорій та донька Раїса з родинами. Має іменинниця трьох онуків, правнука та праправнучку Меланію. Словом, багата вона людина на рідню, а ще –на добре, відкрите серце до людей. Певно, тому й досі топче ряст, і хоч має у помічниках ціпка, то лише «для страховки», Феня Минівна сама порядкує на городі, доглядає квіти, що на кожному підвіконні радують око господині і в дворі, а ще вона й дотепер – активна учасниця клубу «Берегиня», помічниця у ветеранських справах. Навідуються до неї і школярі з власноруч виготовленими листівками і квітами. Всі подарунки на видному місці у партизанки в кімнаті. | ||
Рядок 25: | Рядок 20: | ||
Сто років, ціле століття відміряла доля цій жінці, щедро наділивши її непростими випробуваннями, укріпивши її силу втратами рідних, дорогих людей, додавши мудрості у вчинках та оцінці подій, щедро наділивши радістю зустрічати кожен прожитий день, дарувати добро оточуючим і просто любити свій рідний край, де народилася і прожила свій вік. | Сто років, ціле століття відміряла доля цій жінці, щедро наділивши її непростими випробуваннями, укріпивши її силу втратами рідних, дорогих людей, додавши мудрості у вчинках та оцінці подій, щедро наділивши радістю зустрічати кожен прожитий день, дарувати добро оточуючим і просто любити свій рідний край, де народилася і прожила свій вік. | ||
+ | |||
+ | Пресслужба Носівської міської ради. | ||
== Феодосії Супрун-101 рік! == | == Феодосії Супрун-101 рік! == | ||
Рядок 32: | Рядок 29: | ||
Крім усього, ця жінка, надзвичайно активна, щира, відкрита, великий оптиміст і життєлюб. Певно, саме через це вона з легкістю долає всі житейські випробування, а їх ой як немало на її довгій життєвій ниві. | Крім усього, ця жінка, надзвичайно активна, щира, відкрита, великий оптиміст і життєлюб. Певно, саме через це вона з легкістю долає всі житейські випробування, а їх ой як немало на її довгій життєвій ниві. | ||
− | Вже багато разів розповідали про її партизанську юність, буремні будні | + | Вже багато разів розповідали про її партизанську юність, буремні будні зв’язкової партизанського з’єднання «За Батьківщину», її подвиги, ризики і життя вже без війни, але назавжди із спогадами про неї. Бо не буває колишніх солдат і партизан, скільки б років не минало. |
76 — у весну Перемоги зустріла Феня Минівна і 101 —від дня народження. Адже 23 травня вона народилася, тому травень — особливий місяць у її житті. | 76 — у весну Перемоги зустріла Феня Минівна і 101 —від дня народження. Адже 23 травня вона народилася, тому травень — особливий місяць у її житті. | ||
Рядок 44: | Рядок 41: | ||
З роси й води Вам, шановна імениннице-ювілярко, бо після першого сторіччя, кожен наступний день народження – ювілейний! | З роси й води Вам, шановна імениннице-ювілярко, бо після першого сторіччя, кожен наступний день народження – ювілейний! | ||
− | + | Пресслужба Носівської міської ради | |
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Партизани в Німецько-радянській війні]] | [[Категорія:Партизани в Німецько-радянській війні]] | ||
[[Категорія:Нагороджені медаллю «Почесний ветеран»]] | [[Категорія:Нагороджені медаллю «Почесний ветеран»]] | ||
[[Категорія:Довгожителі]] | [[Категорія:Довгожителі]] | ||
[[Категорія:Люди С]] | [[Категорія:Люди С]] |