Редагування Прокоп'єва Ганна Федорівна
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
Поточна версія | Ваш текст | ||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | '''Ганна (Галина) Федорівна Прокоп'єва''' (1922, дівоче прізвище '''Сацюк''' — 2004) – вчителька, подвижниця, фронтовичка. Народилася і працювала в Носівці. Відмінник народної освіти. | |
− | |||
− | '''Ганна (Галина) Федорівна Прокоп'єва''' (дівоче прізвище '''Сацюк''' | ||
== Життя, прожите для людей == | == Життя, прожите для людей == | ||
Рядок 26: | Рядок 24: | ||
Г. Ф. Прокоп'єва мала почесне звання відмінника народної освіти. Досвіду її роботи з дітьми, пошуку нових методів навчання та виховання вчилися не лише колеги з району. То проводить відкриту годину, то вирощує з дітьми на ділянках рідкісні для нашого клімату рослини. Ось навіть цієї, останньої в її житті весни, встигла роздати знайомим насінинки декоративного соняшника, справжню окрасу сільського подвір'я. Якось телефонує: «Пора висівати помідори та перець. Якщо немає, то я поділюся, у мене аж чотири сорти. А ще залишилася садова трава, виходь на «демаркаційну» лінію — винесу». | Г. Ф. Прокоп'єва мала почесне звання відмінника народної освіти. Досвіду її роботи з дітьми, пошуку нових методів навчання та виховання вчилися не лише колеги з району. То проводить відкриту годину, то вирощує з дітьми на ділянках рідкісні для нашого клімату рослини. Ось навіть цієї, останньої в її житті весни, встигла роздати знайомим насінинки декоративного соняшника, справжню окрасу сільського подвір'я. Якось телефонує: «Пора висівати помідори та перець. Якщо немає, то я поділюся, у мене аж чотири сорти. А ще залишилася садова трава, виходь на «демаркаційну» лінію — винесу». | ||
− | Одним словом, природолюб і щедрої душі людина. Такою її знали рідні, друзі, сусіди, однополчани. Так, Ганна Федорівна до останнього не поривала зв'язків зі своїми фронтовими побратимами. Поки було більше сили — щороку спільно святкували День Перемоги. А останнім часом листувалася з музеєм Великої Вітчизняної війни, подругою-партизанкою [[Данилко Галина Василівна|Г. В. Данилко]], журналістом [[Серебряков Леонід Борисович|Л. Б. Серебряковим]], І. | + | Одним словом, природолюб і щедрої душі людина. Такою її знали рідні, друзі, сусіди, однополчани. Так, Ганна Федорівна до останнього не поривала зв'язків зі своїми фронтовими побратимами. Поки було більше сили — щороку спільно святкували День Перемоги. А останнім часом листувалася з музеєм Великої Вітчизняної війни, подругою-партизанкою [[Данилко Галина Василівна|Г. В. Данилко]], журналістом [[Серебряков Леонід Борисович|Л. Б. Серебряковим]], І.Г. Корольовою, [[Жмихов Віктор Олександрович|В. О. Жмиховим]], пропагуючи їх творчість серед носівчан, та зачитувалася лірикою прикутої до ліжка поетеси з Харківської області, з якою також листувалася. |
Часто буває, що після виходу на заслужений відпочинок людина веде домашній, усамітнений спосіб життя. Тільки не Ганна Федорівна, яка до останнього була активним членом ветеранської організації, учасницею клубу жінок-ветеранів «[[Берегиня]]», брала участь у шкільних відкритих уроках та виховних годинах. А ще — до останнього залишилася вірною своїм переконанням, за які воювала у 1941-45 роках... | Часто буває, що після виходу на заслужений відпочинок людина веде домашній, усамітнений спосіб життя. Тільки не Ганна Федорівна, яка до останнього була активним членом ветеранської організації, учасницею клубу жінок-ветеранів «[[Берегиня]]», брала участь у шкільних відкритих уроках та виховних годинах. А ще — до останнього залишилася вірною своїм переконанням, за які воювала у 1941-45 роках... |