Редагування Носівський майдан
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
Поточна версія | Ваш текст | ||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Носівський майдан 1991.jpg|міні|"Носівський майдан" 1991 р.]] | [[Файл:Носівський майдан 1991.jpg|міні|"Носівський майдан" 1991 р.]] | ||
− | '''Носівський майдан''' | + | '''Носівський майдан''' — голодування вчителів та масові протести в Носівці в травні-червні [[1991]]. |
− | == | + | == Про події в Носівці. На майдані біля...райкому == |
− | + | [[Файл:Очільники Носівського майдану.jpg|міні|Очільники Носівського майдану: директори шкіл № 4 [[Єфіменко Микола Сергійович|Микола Єфіменко]] (ліворуч) і № 2 [[Музиченко Григорій Іванович|Григорій Музиченко]]]] | |
− | : | ||
− | + | :''Публікація в газеті «Громада» про події у м. Носівці у травні 1991 р.'' | |
+ | В Носівці, тихій і забитій, сталось нечуване. На [[1 травня|Першотравневій]] демонстрації підняли гасла: «Доки Носівка буде заповідником сталінізму?», «Годі диктатурних сотниченків і приходьків!», «Нестеренко – наклепник і лакей!» та інші. | ||
− | + | А вчинили це директори шкіл № 4 [[Єфіменко Микола Сергійович|М. С. Єфіменко]] (колишній секретар Носівського РК КПУ), № 2 [[Музиченко Григорій Іванович|Г. І. Музиченко]] та кілька вчителів. | |
− | + | Власть імущі отетеріли. Як? Хто посмів проти них слово сказати?! Члена райкому та обкому КПУ М. С. Єфіменка судили партійним судом на пленумі райкому партії. Не передбачили одного: на пленумі зачитали звернення трудового колективу заводу «[[Победит]]», підписане 328 робітниками на підтримку вчителів міської школи № 4. Але місцевій партократії це не прозвучало третім дзвоником. В знак протесту проти ганебного судилища М. С. Єфіменко подав заяву про вихід з партії. Наступного дня в «опальні» школи № 2 і № 4 нагрянула комісія міськвиконкому, і цього ж дня цей орган влади приймає рішення про звільнення з роботи згаданих директорів, як не відповідаючих посаді. Свавілля і беззаконня викликало обурення у носівчан. Пара народного гніву мала вирватись із під кришки місцевого тоталітаризму. І от нагода з’явилася. | |
− | |||
− | + | [[Файл:Телеграма 1991.jpg|міні|Телетайпограма Носівського РОВД]] | |
− | + | [[20 травня]] учні школи № 2 зібралися біля райкому партії з плакатами і вигуками: «Геть руки від нашого директора!» На другий день у повному складі прийшла до «білого» дому школа № 4. Цього разу, крім учнів і вчителів, були й батьки. Вимоги ті ж самі. Не одну годину діти стояли під дощем, поки нарешті перший секретар В. Г. Сотниченко дозволила батькам зайти в райком. | |
− | |||
− | + | А пристрасті розгоралися. [[22 травня]] в Носівці було жарко: відбувся стихійний мітинг. Лунали вимоги не тільки поновити на роботі директорів шкіл, а й відставки перших керівників району. Учасники мітингу пішли в райком партії та райвиконком, щоб зустрітися зі своїми керівниками, але їх зустріли... порожні приміщення. Побували вони і вдома у Сотниченко та у [[Приходько Віктор Андрійович|Приходька]]. Але ті, як крізь землю провалилися. Лише містом пішли чутки, що у Сотниченко у відкритому гаражі побачили незареєстровану машину, знайшли 6 мішків цукру та 8 згорнутих килимів. Автору цих рядків у це не віриться, бо навіщо стільки добра одній людині? | |
− | + | [[23 травня]] відбулася сесія міськради, яка відмінила несправедливе рішення по відношенню до Єфіменка та Музиченка, а також звільнила з посад голову міськвиконкому [[Братиця Микола Дмитрович|М. Братицю]] та заступника А. Калину за власним бажанням останнього. Звільнили й інших членів виконкому, які голосували за незаконне звільнення директорів. Таким чином, «стрілочників» було покарано, але покарано справедливо: за безпринципність. Ті, хто їх надихав на це дійство, залишились у своїх керівних кріслах. | |
− | |||
− | + | Директори обох шкіл почали попереджувальне голодування на центральній площі міста. За ці дні 9 тисяч носівчан поставили свої підписи під вимогами, які висунули Єфіменко і Музиченко. | |
− | |||
− | |||
− | |||
− | + | 24 і 25 травня голодування на площі продовжувалось. За цей час жоден з керівників району не знайшов можливим зустрітися з людьми. А от до провокацій вдавалися. Хто? Це керуючий справами райвиконкому М. Хакуда, колишній голова міськвиконкому [[Братиця Микола Дмитрович|М. Братиця]], редактор газети «Під прапором Леніна» [[Нестеренко Олексій Григорович|О. Нестеренко]] та деякі підіслані інші особи. | |
− | |||
− | + | А [[26 травня]] відбувся мітинг. Ніколи в Носівці не збиралося на центральній площі стільки людей. Йшов дощ. Переважна більшість виступаючих вимагала відставки перших керівних і осіб і [[Нестеренко Олексій Григорович|редактора газети «Під прапором Леніна»]]. Виступив і голова райвиконкому [[Приходько Віктор Андрійович|В.А.Приходько]], але йому нічого було сказати людям. Мітинг пройшов бурхливо, але без пригод. Майоріли синьо-жовті прапори, чулося знайоме: «Ганьба!». Все це вже було в Чернігові у січні минулого року. Думається, що спектакль може повторитися: скинуть носівчани остогидлих начальників, а хто прийде їм на зміну? Адже система залишається. | |
− | + | А поки що Носівка бореться. І не за владу, як сказали в програмі УТ, а за звичайну людську гідність. 2 червня має відбутися санкціонований мітинг, а там, крок до загальноміського попереджувального страйку. Не відступає й носівська номенклатурно-партійна братія: викликали юристів, щоб ті визнали скликання позачергової райради сесії незаконним. Що ж прийом відомий: затягнути дійство, дати людям охолонути, а потім спустити все на гальмах. | |
− | + | Наш кор. | |
− | + | Громада. – 1991. – № 3. | |
+ | == Що трапилося в Носівці? Кінець «ковпака» == | ||
+ | :''Публікація у газеті «Молодь України» про події у м. Носівці у травні 1991 р.'' | ||
+ | Діти похапали піонерські сурми та барабани й пішли в райком партії захищати свого директора. Коли вчителі [[Носівська середня школа № 4|Носівської неповної середньої школи № 4]] виглянули з учительської, теж приголомшені звісткою високого начальства про звільнення директора. [[Єфіменко Микола Сергійович|М. С. Єфіменка]], школа була порожня – діти вже йшли на повороті. Підслуховувати негарно, але як тільки вони під дверима вчительської почули лиху звістку й збагнули, що вчителі нічого не вдіють, стихійно рушили на демонстрацію. Коли дорослі бояться, наперед виходять діти – в них, хвалити Бога, насіння страху ще не проросло. | ||
− | : | + | [[Файл:Хода учасників стихійного мітингу.jpg|міні|Хода учасників стихійного мітингу]] |
− | + | Школярів спробували завернути, але було вже пізно. Прорвало! Дорогою до дітей стали приєднуватися батьки. Оскільки ж від школи до райкому шлях довгий – близько шести кілометрів, та й новини в Носівці поширюються хутко – бездротовим радіо, то на майдан вийшов уже чималий гурт дорослих і дітей. А вимога була єдина: «Не чіпайте директора!» Їх зустріла міліція. Дві години під зливою чекали діти на прийом високого начальства. Зрештою, перший секретар райкому КПУ [[Сотниченко Віра Григорівна|В. Г. Сотниченко]] прийняла невелику делегацію. | |
− | + | Наприкінці розмови вона зізналася, що М. С. Єфіменко своєю незалежною позицією заплатив їй чорною невдячністю за посаду другого секретаря райкому, на якій він донедавна працював, за квартиру і т. д. «Ах, то це у вас помста», – спалахнули батьки. Кажуть, що тоді Віра Григорівна заплакала. | |
− | |||
− | |||
− | + | Назавтра демонстрація після уроків повторилася, тільки приєдналися й учні школи № 2, адже їхнього директора [[Музиченко Григорій Іванович|Г. І. Музиченка]] теж виконком міської Ради незаконно звільнив з роботи. До юних демонстрантів прилучилися дорослі – робітники заводів «[[Победит]]», цукрового, інших підприємств. Головний лозунг уже був такий: «Геть мафію Сотниченко і [[Приходько Віктор Андрійович|Приходька]]!» (другий з них – голова райвиконкому, народний депутат УРСР). Влада перелякано мовчала. | |
− | Назавтра | ||
[[Файл:Штурм носівчанами будівлі райкому.jpg|міні|"Штурм" носівчанами будівлі райкому]] | [[Файл:Штурм носівчанами будівлі райкому.jpg|міні|"Штурм" носівчанами будівлі райкому]] | ||
Звирована юрба, не дочекавшись начальства, видавила двері в райвиконкомі, побила вікна в райкомі і вивіску райгазети «Прапор комунізму», яку небезпідставно звинувачують у, м’яко кажучи, необ’єктивності. А найзапальніші пішли до [[Сотниченко Віра Григорівна|В. Г. Сотниченко]] додому (знайомий псевдореволюційний мотив). Хотіли подивитися, як живе перша дама району. Невтомні «експропріатори» виявили легкову машину без номерів та вісім скручених килимів. Що й казати, Вірі Григорівні не залишалося нічого іншого, як швиденько покинути межі керованого нею району – чи то в Чернігів, чи то в Київ кинулася вона шукати розради-поради. | Звирована юрба, не дочекавшись начальства, видавила двері в райвиконкомі, побила вікна в райкомі і вивіску райгазети «Прапор комунізму», яку небезпідставно звинувачують у, м’яко кажучи, необ’єктивності. А найзапальніші пішли до [[Сотниченко Віра Григорівна|В. Г. Сотниченко]] додому (знайомий псевдореволюційний мотив). Хотіли подивитися, як живе перша дама району. Невтомні «експропріатори» виявили легкову машину без номерів та вісім скручених килимів. Що й казати, Вірі Григорівні не залишалося нічого іншого, як швиденько покинути межі керованого нею району – чи то в Чернігів, чи то в Київ кинулася вона шукати розради-поради. | ||
− | |||
− | |||
А на майдані сіли й оголосили голодування директори шкіл. Їхні вимоги: визнання незаконним звільнення з роботи, скликання позачергової сесії міськради для вирішення питання про відставку голови [[Братиця Микола Дмитрович|М. Д. Братиці]] та його заступника А. М. Калини, відставка першого секретаря райкому КПУ [[Сотниченко Віра Григорівна|В. Г. Сотниченко]], голови райвиконкому [[Приходько Віктор Андрійович|В. А. Приходька]] і відкликання його з народних депутатів України, звільнення О. Г. Нестеренка з посади редактора райгазети і передання її у відання одного власника – районної Ради, створення незалежної комісії для розслідування зловживань. | А на майдані сіли й оголосили голодування директори шкіл. Їхні вимоги: визнання незаконним звільнення з роботи, скликання позачергової сесії міськради для вирішення питання про відставку голови [[Братиця Микола Дмитрович|М. Д. Братиці]] та його заступника А. М. Калини, відставка першого секретаря райкому КПУ [[Сотниченко Віра Григорівна|В. Г. Сотниченко]], голови райвиконкому [[Приходько Віктор Андрійович|В. А. Приходька]] і відкликання його з народних депутатів України, звільнення О. Г. Нестеренка з посади редактора райгазети і передання її у відання одного власника – районної Ради, створення незалежної комісії для розслідування зловживань. | ||
Рядок 62: | Рядок 53: | ||
Розпочався збір підписів. Коли директори хотіли залишитися й на ніч (щоб ніхто не закинув – мовляв, дома понаїдалися), діти заявили, що вони теж будуть біля них. Наступного дня підписів набралося близько п’яти тисяч, Тобто кожен третій житель Носівки (навіть коли рахувати й немовлят), висловився на підтримку «крамольних» директорів. | Розпочався збір підписів. Коли директори хотіли залишитися й на ніч (щоб ніхто не закинув – мовляв, дома понаїдалися), діти заявили, що вони теж будуть біля них. Наступного дня підписів набралося близько п’яти тисяч, Тобто кожен третій житель Носівки (навіть коли рахувати й немовлят), висловився на підтримку «крамольних» директорів. | ||
− | + | А в чому ж їхня провина? Офіційна причина – недоліки в трудовому вихованні. Це розшифровується так: школи відмовилися обробляти по 4 – 5 гектарів поля для забезпечення себе овочами. Так вирішили батьківські збори. «Наші діти не гірші київських, – заявили вони, – і замість оздоровлення дихати радіацією на поле не пустимо!» Вчителі ж виявили готовність принести по мішку картоплі, капусти, огірків з дому, коли вже райвиконком такий безсилий. Ця непокора і стала приводом для розправи. | |
− | :'' | + | |
− | + | А справжня причина ще глибше. Вона в самостійній позиції обох директорів. Г. І. Музиченко, наприклад, мав необережність взяти земельну ділянку біля садиб перших осіб району. Тож і ходять комісії в його школу – чи нема де недостачі, чи нема якогось ґанджу. А того, що один клас, бібліотека і їдальня змушені працювати в аварійних хатах, комісії не бачать. Натомість же, даруйте, туалет райкому партії збудований за кілька тисяч, бо лише кахляна плитка чого варта. Та й будівництво чотириповерхового адмінприміщення явно завчасне. Але ж комісії не це цікавить... | |
+ | |||
+ | М. С. Єфіменко тринадцять років працював у партійному апараті. Запитання йому не з приємних: «Ви ж були заодно, а тепер протестуєте?» | ||
+ | |||
+ | Відповідь пряма: «За роки моєї партійної роботи є кілька моментів, за які мені соромно. Але коли я виходив з партії, запитав на пленумі | ||
+ | якщо я принизив чиюсь гідність, завдав комусь прикрість – такі встаньте. Не піднявся ніхто. Та й на посаді другого секретаря я не мовчав. Протестував, наприклад, коли В. Г. Сотниченко заборонила в районі показ кінофільмів «Так жить нельзя» і «ЧП» районного масштаба». Таких епізодів, повірте, було немало». | ||
+ | |||
+ | Із заяви М. С. Єфіменка на пленумі райкому КПУ: | ||
+ | :''«У районі під партійною егідою процвітає культ так званих «перших осіб», насаджується кругова порука, затискується критика, переслідуються небажані люди. Всі мої зусилля, спрямовані на протидію цим сталінським порядкам, виявились марними. А тому я вважаю неможливим своє подальше перебування в КПРС і заявляю про вихід з її рядів. Цим самим я також складаю із себе повноваження члена райкому і обкому Компартії України».'' | ||
+ | |||
+ | Хіба це можна було пробачити? Тож наступного дня посильна міськвиконкому принесла запрошення прозвітувати про стан трудового виховання. Прямо на ньому Микола Сергійович написав голові [[Братиця Микола Дмитрович|М. Д. Братиці]] – підготуватися за дві години неможливо, тому «передайте своїм хазяям, що екзекуція переноситься на завтра». Рішення міськвиконкому про звільнення обох директорів проте з’явилося. Обурених було багато, але коли б не діти, то все, певно, так би й потонуло в скаргах, комісіях, інфарктах переслідуваних і утвердженні ще більшої влади переслідувачів. | ||
+ | |||
+ | Коли я приїхав у Носівку, періщив дощ. Директори з пов’язками «Я голодую» та група підтримки стояли під готелем. Мою розмову з М. С. Єфіменком перебили школярі: «Миколо Сергійовичу, ми вам намет від дощу привезли!». Я запитав їх – чи ж правда, що самі додумалися на демонстрацію вийти? Подивилися похмуро – і ви, мовляв, не вірите і стали розповідати, який у них гарний директор – і підлогу в спортзалі настелив, і не кричить, і вчитися цікаво стало, бо вчителі між собою не лаються. Я записав їхні прізвища – Микола Грибок, Юра Павлюченко, Валентин Шелестюк, Олександр Пістунов з 9 «А» та Олександр Дмитренко з 6 «А». | ||
+ | |||
+ | А дорослі стали проштовхуватися зі своїми бідами. А. Т. Баклан: «Хотіла по міській подзвонити внуку та через демонстрації влада відключила зв’язок. Щоб у Київ не передали». | ||
+ | |||
+ | Н. М. Ковальчук із Червоних Партизанів: «Куди вже я тільки не зверталася, щоб хлів збудувати – матеріалів нема. Живу сама, допомоги чекати нізвідки». | ||
+ | |||
+ | В. М. Пивовар: «Пройдіть по вулицях Невського і Робочій – вже три роки розриті, бо газ ніяк не проведуть. А на будівництві в дочки Сотниченко день і ніч техніка гуде». | ||
+ | |||
+ | Кінця скаргам дочекатися не можна було. Довго стримувана хвороба вийшла на поверхню. А я пригадав, як владною рукою були придушені на Носівщині паростки оренди, бо надто великі гроші, як на думку райкому, заробили самостійні господарі. По одній історії справа дійшла навіть до Верховного суду УРСР. Судом збитки повернути можна, але ж не відновити розтоптані гідність і бажання працювати. А з трибуни член ЦК КПУ, перший секретар райкому партії В. Г. Сотниченко викривала не тільки екстремістів, відступників, націоналістів, а й навіть Горбачова та ЦК КПРС. І островом стійкості та мудрої політичної стабільності називався Носівський район. Але вже на цьогорічну першотравневу демонстрацію вчителі четвертої школи вийшли з лозунгом проти районної «мафії». | ||
+ | |||
+ | Розповідає вчителька Н. О. Кошова: «Ви не можете собі уявити, як страшно було йти з тим транспарантом. Бо ж ми живемо наче під ковпаком. А потім нас стали викликати в прокуратуру. Тому тепер ми вже піднімаємо і другий лозунг: «Доки Носівщина буде заповідником сталінізму?» Ми, вчителі, подали в райком заяву про створення страйкового комітету». | ||
+ | |||
+ | Я був на екстреній сесії міської Ради, що скликана була на вимогу 17 депутатів. Та коли надійшов час її відкривати, голова розвів руками – не вистачає, мовляв, чотирьох депутатів для кворуму. Давній прийом! Але люди, яких набилося повен зал Будинку культури, наполягли – звозьте тих «прогульників», ми зачекаємо. І добилися свого – директори вже можуть приступити до роботи. А як після такої ганьби працюватимуть перші особи району? | ||
+ | |||
+ | Носівка – найбільше село на Україні, як жартують жителі цього міста... Донедавна тихе і сонне. Навіть лекторів товариства «Знання» з Києва та Чернігова сюди не пускали – щоб, бува, не занесли «бацили екстремізму». Багато жителів райцентру працює в Києві – електричкою дві години їзди. А колгоспники теж політикою не спішили займатися. Все було надійно продумане в облаштуванні «ковпака». Але прорвали його діти. Вони дали добрий урок дорослим. Як брехню називати брехнею. Як кривду покірно не зносити. Як людьми бути – з гідністю і чистою совістю. Із спиною незігнутою і думкою власною. | ||
+ | |||
+ | Василь Чепурний (Влас. кор. «Молоді України»). | ||
+ | |||
+ | м. Носівка Чернігівської області. | ||
+ | |||
+ | Р. S. У неділю навіть дощ не розігнав багатолюдний мітинг. Голови звезли «представників колгоспного селянства», щоб показати городянам правильну лінію. Та й селянин тепер уже не той – мітинг підтримав вимоги відставки перших осіб району. Голодовку припинено. Сьогодні має відбутися відкрита сесія районної Ради народних депутатів. | ||
+ | |||
+ | Молодь України. – 1991. – 28 травня. | ||
+ | |||
+ | == Спогади Федора Картуна == | ||
+ | : ''Джерело: [[Картун Федір Пилипович]], спогади // [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-533-413-2/978-966-533-413-2.pdf Боротьба за незалежність України у 1989–1992 рр.]: Чернігівська крайова організація Народного руху України за перебудову. До 20-річчя створення Народного Руху України за перебудову: Зб. документів і матеріалів / Укр. інститут нац. пам'яті, Черніг. обл. держ. адм.; Черніг. громадськ. орг. ком. з підготовки та проведення заходів щодо відзначення 20-ї річниці утворення громадсько-політ. орг. Народного Руху України за перебудову; Упоряд.: С. В. Бутко, С. В. Соломаха. – Чернігів: КП «Видавництво «Чернігівські обереги», 2009. – 432 с. ISBN 978-966-533-413-2. Сторінки 220-221'' | ||
− | + | Напередодні Дня Конституції України в 2005 році в районному будинку культури відбулись урочисті збори. Районний будинок культури був переповнений. На зборах я сидів поруч з [[Єфіменко Микола Сергійович|Миколою Сергійовичем Єфіменком]]. За активну державницьку позицію, особистий вклад, в ім'я розбудови незалежної України та з нагоди Дня конституції нам з М. С. Єфіменком та іншим нашим побратимам були вручені почесні грамоти. Вручав вибраний нами наш голова Носівської райдержадміністрації (від Української Народної Партії) [[Андрієнко Микола Петрович|Микола Петрович Андрієнко]]. А почались події в Носівці ще задовго до цього. Стара система постійно, впродовж тривалого часу готувала собі опозицію. Свавілля чиновників, проблеми, що виникли з Афганістаном, Чорнобилем, корупція брали своє. | |
− | |||
− | + | У 1990 році М. С. Єфіменко, будучи II-м секретарем Носівського райкому КПРС побував на курсах в Києві і приїхав звідти іншою людиною. Його розум і серце заполонили інші ідеї... | |
− | + | …1 травня 1991 року М. С. Єфіменко на чолі неповної середньої школи № 4 м. Носівки прийшов на мітинг комуністів. Учні та вчителі тримали в руках гасла явно антивладні, антикомуністичні. Мені запам’яталося гасло: «Доки Приходьки і Сотниченки будуть управляти нами»? Їх підтримували учні та вчителі школи № 2, які | |
+ | тримали такі ж гасла. Я особисто теж розкрив свій плакат, який тримав під піджаком. Всі учасники демонстрації ходили до цих шкіл, вчитувалися у гасла і згадували. А після першого травня – розпочалось… переповім це коротко: вибух проти свавілля влади в Носівці. Йшли спочатку не як рухівці, бо ще було багато кривотолків. Після так званої «Носівської революції» активісти зібрались в школі № 4, обговорювали події, складали плани на | ||
+ | майбутнє. В засіданнях приймали участь і майбутній голова райдержадміністрації (2005 – 2007 рр.) М. П. Андрієнко і його син [[Андрієнко Ярослав Миколайович|Ярослав]]. М. С. Єфіменко потім уже започаткував газету «[[Демократична Носівщина]]». Спочатку про народний Рух не заявляли офіційно. На одному із засідань підняли це питання. Пропонувалось (ініціатором був саме М. С. Єфіменко) спочатку створити районну організацію ПДВУ (Партія демократичного відродження України) із наступним переходом в Рух. Пан Пивовар Володимир Миколайович як активний учасник запропонував перейти в існуючу вже тоді (в 1991р.) УРП. | ||
− | + | Я особисто перейшов в УРП і очолив її. УРП Носівщини стала асоційованим членом Руху. Нам ділити було нічого. Ми жили одними ідеями. Як розвивались події 1991 року розказують газети... | |
− | |||
− | |||
− | + | м. Носівка | |
− | |||
− | |||
− | :'' | + | == До 30-річчя Носівського Майдану == |
+ | : ''Джерела:'' | ||
+ | :* ''{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/permalink/4074375712689884/ | title = 1. До 30-річчя Носівського Майдану | publisher = Носівка Nosivka Носовка | author = [[Кияниця Василь Васильович|Василь Кияниця]] | date = 27 травня 2021}}, '' | ||
+ | :* ''{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/permalink/4078496602277795/ | title = 2. До 30-річчя Носівського Майдану | publisher = Носівка Nosivka Носовка | author = [[Кияниця Василь Васильович|Василь Кияниця]] | date = 27 травня 2021}}, '' | ||
+ | :* ''{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/permalink/4086659548128167/ | title = 3. До 30-річчя Носівського Майдану | publisher = Носівка Nosivka Носовка | author = [[Кияниця Василь Васильович|Василь Кияниця]] | date = 30 травня 2021}}, '' | ||
+ | :* ''{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/permalink/4115707321890056/ | title = 4. До 30-річчя Носівського Майдану | publisher = Носівка Nosivka Носовка | author = [[Кияниця Василь Васильович|Василь Кияниця]] | date = 9 червня 2021}}, '' | ||
+ | :* ''{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/permalink/4118007984993323/ | title = 5. До 30-річчя Носівського Майдану | publisher = Носівка Nosivka Носовка | author = [[Кияниця Василь Васильович|Василь Кияниця]] | date = 10 червня 2021}}'' | ||
+ | :* ''{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/permalink/4123360454458076 | title = 6. До 30-річчя Носівського Майдану | publisher = Носівка Nosivka Носовка | author = [[Кияниця Василь Васильович|Василь Кияниця]] | date = 12 червня 2021}}'' | ||
+ | :* ''{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/permalink/4126196904174431/ | title = 7. До 30-річчя Носівського Майдану | publisher = Носівка Nosivka Носовка | author = [[Кияниця Василь Васильович|Василь Кияниця]] | date = 13 червня 2021}}'' | ||
+ | :* ''{{cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/permalink/4128813033912818/ | title = 8. До 30-річчя Носівського Майдану | publisher = Носівка Nosivka Носовка | author = [[Кияниця Василь Васильович|Василь Кияниця]] | date = 14 червня 2021}}'' | ||
[[26 травня]] [[1991]] року в Носівці відбулися кульмінаційні події «носівської революції» - санкціонований мітинг на центральній площі. За даними органів внутрішніх справ у ньому взяли участь 3000 громадян. За даними інших джерел – вдвічі більше. Такого велелюддя Носівка не бачила ніколи. Вимоги носівчан приїхали підтримати рухівці з Києва, Чернігова, Ніжина та Прилук. Фактично тоді в Носівці сформувався перший Майдан в Україні. До нашого міста була прикута увага українських і світових ЗМІ. В «Енциклопедії Носівщини» наразі більш широко представлені тодішні події і вона постійно доповнюється новими публікаціями. Лозунги, постери, прізвища героїв і антигероїв – з пісні слів не викинеш… Тридцять років минуло. До влади прийшло нове покоління – діти, а то й внуки тих борців «за світле майбутнє». Чи даремно все те було, нехай кожний відповість собі сам. | [[26 травня]] [[1991]] року в Носівці відбулися кульмінаційні події «носівської революції» - санкціонований мітинг на центральній площі. За даними органів внутрішніх справ у ньому взяли участь 3000 громадян. За даними інших джерел – вдвічі більше. Такого велелюддя Носівка не бачила ніколи. Вимоги носівчан приїхали підтримати рухівці з Києва, Чернігова, Ніжина та Прилук. Фактично тоді в Носівці сформувався перший Майдан в Україні. До нашого міста була прикута увага українських і світових ЗМІ. В «Енциклопедії Носівщини» наразі більш широко представлені тодішні події і вона постійно доповнюється новими публікаціями. Лозунги, постери, прізвища героїв і антигероїв – з пісні слів не викинеш… Тридцять років минуло. До влади прийшло нове покоління – діти, а то й внуки тих борців «за світле майбутнє». Чи даремно все те було, нехай кожний відповість собі сам. | ||
Рядок 111: | Рядок 145: | ||
:Громада. – 1991. – № 3. | :Громада. – 1991. – № 3. | ||
− | + | Події в Носівці 30-річної давності стали неабияким випробуванням для правоохоронців. Носівський райвідділ міліції на той час очолив молодий капітан [[Яременко Михайло Михайлович|Михайло Михайлович Яременко]]. Той самий, якого пізніше носівська громада двічі обирала своїм міським головою. Серед документів того періоду збереглася стаття у всеукраїнській міліцейській газеті «Іменем Закону» в якій носівські події і участь у них носівської міліції на чолі з Яременком аналізуються із столичної точки зору. Такий собі, погляд з Києва. Треба сказати, що за Носівку і з цього боку не було соромно. Все максимально цивілізовано, хоч, за висловом того ж Яременка, були дні й години, коли не вистачало «тільки сірника», щоб спалахнуло полум’я. | |
− | + | ||
+ | До уваги учасників групи фотокопія того матеріалу в газеті «Іменем Закону» від [[23 червня]] [[1991]] року. Трохи згодом, після розпізнання тексту, ця стаття буде продубльованою в «Енциклопедії Носівщини». Мої вибачення, але в Google я не знайшов хорошого фото Михайла Михайловича. Тому світлини довільні, хоч і з тих подій. Буду вдячним за файл фото Яременка в мою приватку. | ||
[[30 травня]] [[1991]] року з телетайпу Носівського РОВД (РВВС) повідомляли до Чернігівського УВД (УВС): | [[30 травня]] [[1991]] року з телетайпу Носівського РОВД (РВВС) повідомляли до Чернігівського УВД (УВС): | ||
− | :02 19237 1 ЗНАМЯ ИЗ НОСОВСКОГО РОВД | + | :02 19237 1 ЗНАМЯ ИЗ НОСОВСКОГО РОВД |
+ | :30.05.91 ГОДА В 17-ЧАСОВ СОСТОЯЛАСЬ ОТКРЬІТАЯ СЕССИЯ ГОРСОВЕТА С УЧАСИТИЕМ ОБЩЕСТВЕННОСТИ И ТРУДОВИХ КОЛЛЕКТИВОВ. | ||
+ | :ПРИСУТСТВОВАЛИ 46 ДЕПУТАТОВ. В БЮЛЕТЕНЬ ДЛЯ ГОЛОСОВАНИЯ ВНЕСЕНО ДВЕ КАНДИДАТУРИ: | ||
+ | :МУЗЬІЧЕНКО ГРИГОРИЙ ИВАНОВИЧ 1955 ГОДА Б/П ОБРАЗ ВИС ШЕЕ ДИРЕКТОР ШКОЛИ НОМЕР-2 Г. НОСОВКА | ||
+ | :ОНИЩИК НИКОЛАЙ НИКОЛАЕВИЧ 1959 ГОДА УРОЖЕНЕЦ С. ЛИХАЧЕВ НОСОВСКОГО Р-НА ЧЛ КПСС ОБР. ВЬІСШЕЕ ЗАМ ПРЕДСЕДАТЕЛЯ К-ЗА ЕНГЕЛЬСА. | ||
+ | :В РЕЗУЛЬТАТЕ ТАЙНОГО ГОЛОСОВАНИЯ ПРЕДСЕДАТЕЛЕМ ГОРСОВЕТА ИЗБРАН ОНИЩИК Н.Н. | ||
+ | :ЗА -26 ПРОТИВ -20 | ||
+ | :ПОДПИСАЛ НАЧ РОВД ЯРЕМЕНКО | ||
+ | :ПЕРЕДАЛ САВЧЕНКО | ||
+ | :ПРИНЯЛ | ||
− | + | Цього дня, 9 червня 1991 року події в Носівці досягли апогею. Вони були трохи затихли після [[30 травня]], коли відбулася сесія міськради на якій був обраним головою [[Онищик Микола Миколайович|Микола Онищик]]. | |
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | Цього дня, | ||
Виконання ж подальших вимог носівчан, а саме, відставка більш високого начальства, почало гальмуватися. | Виконання ж подальших вимог носівчан, а саме, відставка більш високого начальства, почало гальмуватися. | ||
Рядок 139: | Рядок 177: | ||
Публікую міліцейський рапорт з Носівського РОВД (РВВС) до Чернігівського УВД (УВС), текст резолюції мітингу і кілька фотосвітлин того дня, відзнятих [[Білкеq Володимир|Володимиром Білкеєм]], який живе нині в Борисполі. | Публікую міліцейський рапорт з Носівського РОВД (РВВС) до Чернігівського УВД (УВС), текст резолюції мітингу і кілька фотосвітлин того дня, відзнятих [[Білкеq Володимир|Володимиром Білкеєм]], який живе нині в Борисполі. | ||
− | + | Цього дня, 10 червня, 30 років тому страсті продовжували накалятись і події отримали новий розвиток. Певне найоб’єктивніше про все що відбулося розповідається у черговому рапорті Носівського РВВС. Єдине зауваження: кількість людей занижена. Ну цим тоді міліціянти грішили постійно – певне, мали якісь вказівки. | |
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | Цього дня, | ||
: ЧЕРНИГОВ ЗНАМЯ ЕВДОКИМОВУ ИЗ НОСОВСКОГО РОВД | : ЧЕРНИГОВ ЗНАМЯ ЕВДОКИМОВУ ИЗ НОСОВСКОГО РОВД | ||
Рядок 178: | Рядок 204: | ||
Мова документів російська – ще ж був хоч тріщачий по всім швам, але «союз нєрушімих рєспублік свабодних» і вся міліція великої країни рапортувала на одній мові. | Мова документів російська – ще ж був хоч тріщачий по всім швам, але «союз нєрушімих рєспублік свабодних» і вся міліція великої країни рапортувала на одній мові. | ||
− | + | Хотіли відбутися «малою кров’ю», як кажуть. Раз люди продовжують вимагати відставок вищого керівництва, то проведемо пленум райкому партії, оголосимо догани. Щоб не ризикувати, що хтось проголосує «не так», зробимо голосування відкритим. Хай тільки спробує хто… | |
− | |||
− | Хотіли відбутися «малою | ||
Пленум провели. І все вийшло по задуманому. Але народ вже був не таким, щоб ковтати такі примітивчики. Цей пленум призвів до нового вибуху. І знову, аби ж вміли прораховувати наслідки, то не творили б того сценарію за яким за довіру першому секретарю проголосували 56 із 58 при двох, що утрималися і ЖОДНОГО ГОЛОСУ ПРОТИ. Не можна так із вируючим народом. І наступні дні це довели. | Пленум провели. І все вийшло по задуманому. Але народ вже був не таким, щоб ковтати такі примітивчики. Цей пленум призвів до нового вибуху. І знову, аби ж вміли прораховувати наслідки, то не творили б того сценарію за яким за довіру першому секретарю проголосували 56 із 58 при двох, що утрималися і ЖОДНОГО ГОЛОСУ ПРОТИ. Не можна так із вируючим народом. І наступні дні це довели. | ||
Рядок 193: | Рядок 217: | ||
:ПЕРЕДАЛ РОМАНЕНКО ПРИНЯЛ ЗЕЛЕНСКИЙ 18-19 | :ПЕРЕДАЛ РОМАНЕНКО ПРИНЯЛ ЗЕЛЕНСКИЙ 18-19 | ||
− | |||
− | |||
Події знову розгортаються. [[12 червня]] пленум відбувся, але хитрість його рішення не виправдала сподівань носівчан. Атмосфера знову накалилась. Процес вже почав дратувати і тих, хто намагалися бути нейтральними до подій, але були би відповідальними, коли б ці події переросли в некеровані. Тому наступного дня, [[13 червня]], до першого секретаря райкому компартії Віри Сотніченко письмово звертаються тодішні прокурор району [[Дикий Володимир|Володимир Дикий]] і начальник носівської міліції [[Яременко Михайло Михайлович|Михайло Яременко]]. Сьогодні із того листа можна відновити ще один погляд на Носівський Майдан очима правоохоронців: | Події знову розгортаються. [[12 червня]] пленум відбувся, але хитрість його рішення не виправдала сподівань носівчан. Атмосфера знову накалилась. Процес вже почав дратувати і тих, хто намагалися бути нейтральними до подій, але були би відповідальними, коли б ці події переросли в некеровані. Тому наступного дня, [[13 червня]], до першого секретаря райкому компартії Віри Сотніченко письмово звертаються тодішні прокурор району [[Дикий Володимир|Володимир Дикий]] і начальник носівської міліції [[Яременко Михайло Михайлович|Михайло Яременко]]. Сьогодні із того листа можна відновити ще один погляд на Носівський Майдан очима правоохоронців: | ||
Рядок 207: | Рядок 229: | ||
:Однако 13.06.1991 года исполком райсовета по нензвестным причинам не состоялся. Такое бездействне исполкома районного Совета вызывает недоверие к исполкому среди людей, вызывает еще большую напряженность в трудових коллективах города, особенно на заводе "Победит". Среди зкстремистки настроенных лиц идут призывы к пикетированию зданий Носовского РККПУ и Носовского райисполкома. | :Однако 13.06.1991 года исполком райсовета по нензвестным причинам не состоялся. Такое бездействне исполкома районного Совета вызывает недоверие к исполкому среди людей, вызывает еще большую напряженность в трудових коллективах города, особенно на заводе "Победит". Среди зкстремистки настроенных лиц идут призывы к пикетированию зданий Носовского РККПУ и Носовского райисполкома. | ||
:По имеющимся данным Ефименко Н. С. и Музыченко Г. И. с 14.06.1991 года заявят о голодовке в поддержку резолюций митинга от 26 мая и 9 июня 1991 года. Намерены обьявнть голодовку некоторые воины-афганцы, в 9 органнзациях города созданы стачечные комитеты в поддержку резолюций митингов: завод «Победит», сахарный завод, "Сельхозтехника", районный узел связи, центральная районная больница, СШ №2, НСШ №4, районный отдел народного образования. Прокуратурой района н РОВД приннмаются меры по стабилизации обстановки и недопущению нарушеннй обшественного порядка. | :По имеющимся данным Ефименко Н. С. и Музыченко Г. И. с 14.06.1991 года заявят о голодовке в поддержку резолюций митинга от 26 мая и 9 июня 1991 года. Намерены обьявнть голодовку некоторые воины-афганцы, в 9 органнзациях города созданы стачечные комитеты в поддержку резолюций митингов: завод «Победит», сахарный завод, "Сельхозтехника", районный узел связи, центральная районная больница, СШ №2, НСШ №4, районный отдел народного образования. Прокуратурой района н РОВД приннмаются меры по стабилизации обстановки и недопущению нарушеннй обшественного порядка. | ||
− | :Наряду с | + | :Наряду с зтнм считаем, что в сложившнхся условнях необходимо срочно провести сессию районного Совета народных депутатов н обсудить пути выхода из крнзисной политической ситуации. |
:ДЕПУТАТ РАЙОННОГО СОВЕТА ПРОКУРОР РАЙОНА В. М. ДИКИЙ | :ДЕПУТАТ РАЙОННОГО СОВЕТА ПРОКУРОР РАЙОНА В. М. ДИКИЙ | ||
:ЧЛЕН ИСПОЛКОМА РАЙОННОГО СОВЕТА НАЧАЛЬНИК РОВД М. М. ЯРЕМЕНКО | :ЧЛЕН ИСПОЛКОМА РАЙОННОГО СОВЕТА НАЧАЛЬНИК РОВД М. М. ЯРЕМЕНКО | ||
− | + | І знову на ті ж граблі. Носівка знову починає вирувати. [[14 червня]] [[1991]] року на центральній площі відновили голодівку Микола Єфіменко і Григорій Музиченко. До них приєднався [[Кошовий Іван Іванович|Іван Кошовий]], який на той час працював інспектором відділу освіти. Правоохоронним органам стає відомим, що до голодуючих мають приєднатися молоді на той час афганці. А це вже сила. Це серйозне попередження, що ігри в «котики-мишки» з носівчанами не пройдуть. | |
− | |||
− | І знову на ті ж граблі. Носівка знову починає вирувати. [[14 червня]] [[1991]] року на центральній площі відновили | ||
В найбільшому трудовому колективі заводу «[[Побєдіт]]» відбуваються відкриті партійні збори з вимогою відставки з посад Віри Сотніченко і Віктора Приходька. | В найбільшому трудовому колективі заводу «[[Побєдіт]]» відбуваються відкриті партійні збори з вимогою відставки з посад Віри Сотніченко і Віктора Приходька. | ||
Рядок 219: | Рядок 239: | ||
:НАЧАЛЬНИКУ Носовского РОВД капитану милиции ЯРЕМЕНКО М.М. | :НАЧАЛЬНИКУ Носовского РОВД капитану милиции ЯРЕМЕНКО М.М. | ||
:РАПОРТ | :РАПОРТ | ||
− | + | Докладываю, что 14 июня 1991 года в 16 часов 30 минут в актовом зале з-да "Победит" состоялось открытое партийное собрание. На данном собрании присутствовало 46 чл. КПСС завода "Победит", рабочие завода в обшей сложности около 150 человек. Также присутствовали чл. ЦК КПСС, генеральный діректор п/о им.Королева Никифоров Леонард Львович, 1-й секретарь РК КПУ Сотниченко В.Г., секретари Булах и Волынский, секретарь обкома Сирко (видно мався на увазі Сєріков - від авт.). Присутствовали представители рабочих коллективов Носовского доротдела и к-за им.Фрунзе. | |
:Выступили: | :Выступили: | ||
:# [[Марушко Микола Михайлович|Марушко Николай Михайлович]], зам. директора-секретарь парт.орган. | :# [[Марушко Микола Михайлович|Марушко Николай Михайлович]], зам. директора-секретарь парт.орган. | ||
− | :# | + | :# Сотниченко Вера Григорьевна - 1-й секретарь РК КПУ |
:# [[Дяченко Анатолій Трохимович|Дяченко Анатолий Трофимович]] - начальник цеха | :# [[Дяченко Анатолій Трохимович|Дяченко Анатолий Трофимович]] - начальник цеха | ||
:# Дяченко Анатолий Трофимович- секретарь цеховой п/о | :# Дяченко Анатолий Трофимович- секретарь цеховой п/о | ||
:# [[Машукий Роман Ярославович]] - гл. энергетик | :# [[Машукий Роман Ярославович]] - гл. энергетик | ||
− | :# | + | :# Коломиец Анатолий Николаевич - секретарь цеховой п/о |
− | :# | + | :# Пономаренко Олег Михайлович - начальник котельни |
− | :# | + | :# Пуха Александр Николаевич - представитель доротдела |
:# Никифоров Леонадр Львович - генеральный директор произ. объединения | :# Никифоров Леонадр Львович - генеральный директор произ. объединения | ||
:# Жигун Николай Алексеевич - чл. КПСС, зам. нач. цеха | :# Жигун Николай Алексеевич - чл. КПСС, зам. нач. цеха | ||
Рядок 249: | Рядок 269: | ||
:14 июня 1991 г. | :14 июня 1991 г. | ||
− | + | Більш детально написано в текстах, що оприлюднюються нижче: рапорт оперуповноваженого про збори на «Побєдіті», звернення Носівської міліції до міністра і традиційна телетайпограма «в область». | |
:02 192113 ЗНАМЯ ИЗ НОСОВСКОГО РОВД | :02 192113 ЗНАМЯ ИЗ НОСОВСКОГО РОВД | ||
Рядок 276: | Рядок 296: | ||
Носівський Майдан продовжується. Читайте – це історія подій в нашому місті. | Носівський Майдан продовжується. Читайте – це історія подій в нашому місті. | ||
− | == | + | == Інші статті == |
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
# «[[Пристрасті навколо влади]]» — стаття Євгенія Чернюка у тодішній республіканській газеті "Рабочее слово" від 28 травня 1991 року (російською). | # «[[Пристрасті навколо влади]]» — стаття Євгенія Чернюка у тодішній республіканській газеті "Рабочее слово" від 28 травня 1991 року (російською). | ||
# «[[Переведи мене через Майдан]]» — стаття Інги Рисюк про Носівський майдан у газеті "Комсомольское знамя" за 4 червня 1991 року (російською). | # «[[Переведи мене через Майдан]]» — стаття Інги Рисюк про Носівський майдан у газеті "Комсомольское знамя" за 4 червня 1991 року (російською). | ||
Рядок 417: | Рядок 305: | ||
* http://resource.history.org.ua/item/0007674 БОРОТЬБА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ У 1989 – 1992 РР. : Чернігівська крайова організація Народного руху України за перебудову (2009) | * http://resource.history.org.ua/item/0007674 БОРОТЬБА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ У 1989 – 1992 РР. : Чернігівська крайова організація Народного руху України за перебудову (2009) | ||
* http://history.org.ua/LiberUA/978-966-533-413-2/978-966-533-413-2.pdf | * http://history.org.ua/LiberUA/978-966-533-413-2/978-966-533-413-2.pdf | ||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Носівський майдан|*]] | [[Категорія:Носівський майдан|*]] | ||
[[Категорія:Події 1991]] | [[Категорія:Події 1991]] | ||
[[Категорія:Мітинги]] | [[Категорія:Мітинги]] | ||
− |