Редагування Лихачів

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.

Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.

Поточна версія Ваш текст
Рядок 23: Рядок 23:
  
 
== Історія села ==
 
== Історія села ==
:''Інформацію надала [[Грош Світлана Іванівна]], 30 квітня 2024''
+
Офіційна дата заснування села 1600 рік. Давайте поглянемо на карту України початку XVII століття. Територія де знаходиться село лихачів - це ненаселена місцевість з одного боку - це густий мішаний ліс, а з іншого - болото. Але навколо села уже існують такі великі поселення як Чернігів дата заснування 907 рік, Ніжин дата заснування 993 рік, Носівка дата заснування 1147 рік але за деякими даними 877 рік і Козелець дата заснування 1098 рік. Отже, можна логічно припустити, що між цими поселеннями існували дорожні зв'язки. На середині шляху Чернігів-Козелець у сучасному селі Серединка, утворюється шлях, який майже по прямій веде до Ніжина. На середині вже цього шляху у сучасному нашому селі Лихачів, дорога розділяється ще на два напрямки один веде до Носівки, а інший до Козельця. Тому про цю місцевість знали люди ще задовго до офіційної дати заснування села. Така вигідна транспортна розв'язка не могла не бути не заселеною. Селитися у такій місцині могли лише сміливі та відважні люди, бунтарі, які не хотіли коритися владі, в народі їх називали «лихачами». Нерідко це були люди з кримінальним минулим, бо з доброї волі селитися на бідних лихачівських землях людина не могла.  
Офіційна дата заснування села 1600 рік. Давайте поглянемо на карту України початку XVII століття. Територія де знаходиться село Лихачів — це ненаселена місцевість з одного боку це густий мішаний ліс, а з іншого болото. Але навколо села уже існують такі великі поселення як Чернігів дата заснування 907 рік, Ніжин дата заснування 993 рік, Носівка дата заснування 1147 рік але за деякими даними 877 рік і Козелець дата заснування 1098 рік. Отже, можна логічно припустити, що між цими поселеннями існували дорожні зв'язки. На середині шляху Чернігів-Козелець у сучасному селі Серединка, утворюється шлях, який майже по прямій веде до Ніжина. На середині вже цього шляху у сучасному нашому селі Лихачів, дорога розділяється ще на два напрямки один веде до Носівки, а інший до Козельця. Тому про цю місцевість знали люди ще задовго до офіційної дати заснування села. Така вигідна транспортна розв'язка не могла не бути не заселеною. Селитися у такій місцині могли лише сміливі та відважні люди, бунтарі, які не хотіли коритися владі, в народі їх називали «лихачами». Нерідко це були люди з кримінальним минулим, бо з доброї волі селитися на бідних лихачівських землях людина не могла.  
 
 
 
 
Ті «лихачі», які хотіли ще краще сховатися від влади та закону йшли долі на схід, у непрохідні болота, у що бідніші землі і селилися де хотіли. Таким чином утворилося поселення, яке пізніше отримало назву Хотинівка. Два поселення виникли практично одночасно.
 
Ті «лихачі», які хотіли ще краще сховатися від влади та закону йшли долі на схід, у непрохідні болота, у що бідніші землі і селилися де хотіли. Таким чином утворилося поселення, яке пізніше отримало назву Хотинівка. Два поселення виникли практично одночасно.
Рядок 32: Рядок 31:
 
У XVII столітті Україна була окупована російською імперією. В той час активно переписується історія міст та сіл України. Не оминула така доля і село Лихачів. у 1600 році створюється легенда про відважного козака отамана Лихачова, який героїчно боровся проти польської шляхти і трагічно загинув в околицях поселення. Тому на його честь засновується село, яке на російський манер отримує назву Лихачево. Але ні поховання, ні самої згадки про такого козака у пам'яті місцевого населення не збереглося.  
 
У XVII столітті Україна була окупована російською імперією. В той час активно переписується історія міст та сіл України. Не оминула така доля і село Лихачів. у 1600 році створюється легенда про відважного козака отамана Лихачова, який героїчно боровся проти польської шляхти і трагічно загинув в околицях поселення. Тому на його честь засновується село, яке на російський манер отримує назву Лихачево. Але ні поховання, ні самої згадки про такого козака у пам'яті місцевого населення не збереглося.  
  
Село росло і розвивалося зберігаючи бунтарський дух дух свободи і волі. На відміну від навколишніх сіл у Лихачеві ніколи не було панів, були лише заможні і вільні селяни.
+
Село росло і розвивалося зберігаючи бунтарський дух - дух свободи і волі. На відміну від навколишніх сіл у Лихачеві ніколи не було панів, були лише заможні і вільні селяни.
 
 
 
 
 
Оскільки українське населення було глибоко віруюче, то питання побудови церкви виникло саме по собі. В 1698 році зустрічається перша згадка про Лихачівську Миколаївську церкву. А як ми знаємо, що при церквах завжди виникали школи. Отже перша школа могла існувати в Лихачеві вже у 1698 році і це могла бути дяківська школа, де навчати дітей читати, писати, рахувати.
 
Оскільки українське населення було глибоко віруюче, то питання побудови церкви виникло саме по собі. В 1698 році зустрічається перша згадка про Лихачівську Миколаївську церкву. А як ми знаємо, що при церквах завжди виникали школи. Отже перша школа могла існувати в Лихачеві вже у 1698 році і це могла бути дяківська школа, де навчати дітей читати, писати, рахувати.
Рядок 44: Рядок 43:
 
В 1958 році встановлено пам'ятник воїну-визволителю, а в 1983 році відкритий Меморіал Слави.
 
В 1958 році встановлено пам'ятник воїну-визволителю, а в 1983 році відкритий Меморіал Слави.
  
У Другій світовій війні з села брало участь 532 чоловіки, з них не вернулось 285 чоловік і повернулось 147. 16 чоловік брали активну участь у Партизанському загоні “[[За Батьківщину]]”, який базувався в урочищі Більських лісів. Багато громадян нагороджені бойовими орденами та медалями, а Ісаєнку Миколі Андрійовичу присвоєнню звання Героя Радянського Союзу.
+
У Другій світовій війні з села брало участь 532 чоловіки, з них не вернулось 285 чоловік і повернулось - 147. 16 чоловік брали активну участь у Партизанському загоні “[[За Батьківщину]]”, який базувався в урочищі Більських лісів. Багато громадян нагороджені бойовими орденами та медалями, а Ісаєнку Миколі Андрійовичу присвоєнню звання Героя Радянського Союзу.
  
 
В центрі села була красива церква. У 1919 році розбили головний купол, який важив 60 пудів. у 1922 році було збудовано нову дзвіницю заввишки 30 м. Церква мала п'ять куполів і багато малих дзвонів. Священиком у 20-х роках був Каблуков, якого заарештували за зберігання зброї. Церкву розкидали, вірніше зруйнували, у 1940 році і все те, що знаходилося всередині, вивезли, а частину ікон розібрали люди села.  
 
В центрі села була красива церква. У 1919 році розбили головний купол, який важив 60 пудів. у 1922 році було збудовано нову дзвіницю заввишки 30 м. Церква мала п'ять куполів і багато малих дзвонів. Священиком у 20-х роках був Каблуков, якого заарештували за зберігання зброї. Церкву розкидали, вірніше зруйнували, у 1940 році і все те, що знаходилося всередині, вивезли, а частину ікон розібрали люди села.  

Будь ласка, зверніть увагу, що всі зміни, внесені вами до Енциклопедія Носівщини, можуть редагуватися, доповнюватися або вилучатися іншими користувачами. Якщо ви не бажаєте, щоб написане вами безжально редагувалось — не пишіть тут.
Ви також підтверджуєте, що наведене тут написано вами особисто або запозичено з джерела, яке є суспільним надбанням, або подібного вільного джерела (див. Енциклопедія Носівщини:Авторське право).
Не публікуйте тут без дозволу матеріали, захищені авторським правом!

Скасувати Довідка про редагування (відкривається в новому вікні)

Шаблон, використаний на цій сторінці: