Редагування Кропив'янський Микола Григорович
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
Поточна версія | Ваш текст | ||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Kropiv'iansky Chernigov.jpg|міні|Пам'ятник Миколі Кропив'янському в Чернігові]] | [[Файл:Kropiv'iansky Chernigov.jpg|міні|Пам'ятник Миколі Кропив'янському в Чернігові]] | ||
− | '''Микола Григорович Кропив'янський''' (народився 5 [[ | + | '''Микола Григорович Кропив'янський''' (народився 5 [[28 грудня|(18) грудня]] [[1889]], [[Володькова Дівиця]] — помер [[21 жовтня]] [[1948]], [[Ніжин]]) — офіцер Російської імператорської армії, в роки українсько-радянської війни — партизанський командир, радянський військовий діяч. |
== До жовтневого перевороту == | == До жовтневого перевороту == | ||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
== Після жовтневого перевороту == | == Після жовтневого перевороту == | ||
− | [[Файл:Микола Кропивянський.gif|міні | + | [[Файл:Микола Кропивянський.gif|міні]] |
17 грудня 1917 року обраний командиром 12-го армійського корпусу. Ілля Дубінський так описує ці події: | 17 грудня 1917 року обраний командиром 12-го армійського корпусу. Ілля Дубінський так описує ці події: | ||
− | :''«…В цей час вихорем на сцену увірвався Кропив'янський. З червоним прапором у руках він крикнув: „Жовтнева революція перемогла сьогодні і в нашому корпусі. Штаб корпуса оточений більшовицькими 74-м та 75-м полками… Генерал Аджиєв та емісар Петлюри Степура, які хотіли втекти, заарештовані. Хай живе Ленін! Хай живе партія більшовиків! Геть війну, капіталістів та поміщиків!“ …Тільки на третій день закінчився Надзвичайний з'їзд… Командиром корпуса був обраний більшовик М. | + | :''«…В цей час вихорем на сцену увірвався Кропив'янський. З червоним прапором у руках він крикнув: „Жовтнева революція перемогла сьогодні і в нашому корпусі. Штаб корпуса оточений більшовицькими 74-м та 75-м полками… Генерал Аджиєв та емісар Петлюри Степура, які хотіли втекти, заарештовані. Хай живе Ленін! Хай живе партія більшовиків! Геть війну, капіталістів та поміщиків!“ …Тільки на третій день закінчився Надзвичайний з'їзд… Командиром корпуса був обраний більшовик М. Г. Кропив'янський».'' |
− | З грудня 1917 по лютий 1918 Кропив'янський за наказом Антонова-Овсієнка очолює рештки 19-ї піхотної дивізії, яка йде на допомогу Румчероду стримувати натиск румунських військ. 18 лютого 1918 р., коли до бойових дій проти Румчероду долучаються австрійські війська, Кропив'янський відходить до Вознесенська на з'єднання з | + | З грудня 1917 по лютий 1918 Кропив'янський за наказом Антонова-Овсієнка очолює рештки 19-ї піхотної дивізії, яка йде на допомогу Румчероду стримувати натиск румунських військ. 18 лютого 1918 р., коли до бойових дій проти Румчероду долучаються австрійські війська, Кропив'янський відходить до Вознесенська на з'єднання з Тираспільським загоном Якіра та Гарькавого. Разом вони утворюють 2-у українську революційну армію, начальником штабу якої призначають Кропив'янського. |
Після відступу 2-ї української революційної армії під натиском австро-німецьких військ до Таганрогу та Міллерово, Кропив'янський призначає замість себе Княгницького, а сам вирушає до Царицина. Не знайшовши спільної мови з тамтешнім керівництвом невдовзі виїздить до Москви у розпорядження Повстанбюро. | Після відступу 2-ї української революційної армії під натиском австро-німецьких військ до Таганрогу та Міллерово, Кропив'янський призначає замість себе Княгницького, а сам вирушає до Царицина. Не знайшовши спільної мови з тамтешнім керівництвом невдовзі виїздить до Москви у розпорядження Повстанбюро. | ||
Рядок 39: | Рядок 39: | ||
== Останні роки життя == | == Останні роки життя == | ||
− | + | 31 травня 1938 року заарештований у Рибінську, а 20 липня 1940 — засуджений до 5 років позбавлений волі. Покарання відбував у Усть-Вимському таборі (нині Республіка Комі), звідки звільнився 1943 року. Перший час проживав у Буїнську, а після визволення України від німецько-фашистських загарбників повернувся до Ніжина, працював лісником. Через два роки перебрався до Москви, але 27 квітня 1948 року вимушений знову повернутися до Ніжина, виконуючи заборону на проживання в столиці. Письменник Юрій Мушкетик пригадує, що зустрічався з Миколою Кропив'янським, коли той працював конюхом у ніжинській лікарні. Помер у Ніжині. | |
− | + | В 1956 році безпідставно репресованого М. Г. Кропив'янського реабілітовано. | |
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | В 1956 році М. Г. Кропив'янського реабілітовано | ||
== Радянські нагороди та вшанування == | == Радянські нагороди та вшанування == | ||
Рядок 141: | Рядок 136: | ||
Петро МЕДВІДЬ. | Петро МЕДВІДЬ. | ||
− | |||
− | |||
− | |||
== Примітки == | == Примітки == |