Редагування Кожемяко Кузьма Данилович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.

Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.

Поточна версія Ваш текст
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Кузьма Кожемяко.jpg|міні|Кузьма Кожемяко]]
+
'''Кузьма Данилович Кожемяко''' (1887, Носівка — [[25 серпня]] [[1937]]).
  
'''Кузьма Данилович Кожемяко''' (1887, Носівка — [[25 серпня]] [[1937]]) — мешканець Носівки, репресований і розстріляний радянською владою.
+
Кузьма Кожемяко жив у містечку Носівка, де народився, де жили його батьки, брати, куми, друзі. Тут він закохався в чудову дівчину Марину, одружились. Бог дарував їм діточок, але і забирав багатьох… З 13 дітей залишились лише Данилко (1907 р/н), Мотя (1909 р/н), Олечка(1911 р/н) та Бориско(1917 р/н). Були вони всі православні, щиро віруючі люди - «спаського приходу».
 
 
== Смерть за лімітом ==
 
:''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/628795813914575/posts/5640867016040738/ | title = «Любити свій край – з відкритими очима...» | publisher = Носівка Nosivka Nosowka | author = [[Юлія Філь]]| date = 24 жовтня 2022}}''
 
Кузьма Кожемяко жив у містечку Носівка, де народився, де жили його батьки, брати, куми, друзі. Тут він закохався в чудову дівчину Марину, одружились. Бог дарував їм діточок, але і забирав багатьох… З 13 дітей залишились лише Данилко (1907 р/н), Мотя (1909 р/н), Олечка (1911 р/н) та Бориско (1917 р/н). Були вони всі православні, щиро віруючі люди - «спаського приходу».
 
  
 
Нелегкі історичні роки життя відміряла доля  родині і особисто Кузьмі. Шість років (1910—1916) йому треба було віддати службі в царській армії, в період Першої світової війни, треба було ростити діточок, годувати сім’ю і жити...  
 
Нелегкі історичні роки життя відміряла доля  родині і особисто Кузьмі. Шість років (1910—1916) йому треба було віддати службі в царській армії, в період Першої світової війни, треба було ростити діточок, годувати сім’ю і жити...  
 
Дуже хотілось Кожемякам жити не гірше ніж сусіди, бути шатно вдягненими, мати достаток, нікого не боятись, зустрічатись великими родинами, співати, кохати гідних!
 
Дуже хотілось Кожемякам жити не гірше ніж сусіди, бути шатно вдягненими, мати достаток, нікого не боятись, зустрічатись великими родинами, співати, кохати гідних!
 
+
 
 
Кузьма Данилович не опускав руки, не корився долі, а завзято працював. Кожемяки не боялись важкої селянської роботи, були працьовитими. Треба було давати лад господарству, землі… Не чекав Кузьма Данилович «манни небесної», любив свободу, свою землю, беріг і цінував добро, що придбала родина своєю нелегкою селянською працею.
 
Кузьма Данилович не опускав руки, не корився долі, а завзято працював. Кожемяки не боялись важкої селянської роботи, були працьовитими. Треба було давати лад господарству, землі… Не чекав Кузьма Данилович «манни небесної», любив свободу, свою землю, беріг і цінував добро, що придбала родина своєю нелегкою селянською працею.
 +
 
  
 
Між тим, прийшли в Носівку: колективізація, Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) від 30.01.1930р. «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств…», передача землі державі, вилучення сільськогосподарських запасів, знарядь праці, майна. Довели норми хлібоздачі, зобов’язали сплачувати податок з фруктових дерев ...
 
Між тим, прийшли в Носівку: колективізація, Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) від 30.01.1930р. «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств…», передача землі державі, вилучення сільськогосподарських запасів, знарядь праці, майна. Довели норми хлібоздачі, зобов’язали сплачувати податок з фруктових дерев ...
  
Не бажав Кузьма Данилович віддати до колгоспу свою землю, засоби виробництва, худобу, втрачати свободу господарювання. Всіма силами він намагався боронити (сховати, зберегти) свою власність. Не мав він іншого досвіду роботи ніж на землі. Не бачив — у колгоспі «Господаря». Не хотів Кожемяко працювали в рабстві за трудодні. Не міг спокійно дивитись, як жахливо в комуні, ставляться до вилученої худоби та знарядь праці...
+
Не бажав Кузьма Данилович віддати до колгоспу свою землю, засоби виробництва, худобу, втрачати свободу господарювання. Всіма силами він намагався боронити (сховати, зберегти) свою власність. Не мав він іншого досвіду роботи ніж на землі. Не бачив — у колгоспі «Господаря». Не хотів Кожемяко працювали в рабстві за трудодні. Не міг спокійно дивитись, як жахливо в комуні, відносяться  до вилученої худоби та знарядь праці...
 +
 
  
Але місцевим органам виконавчої влади Носівки необхідно було з «одноосібника», «куркуля» Кузьми Кожемяко зробити порядну, покірну, контрольовану «радянську людину», котра свідомо відмовиться від своєї власності, буде рятувати державну економіку від злиднів та «віддано» працюватиме в  комуні. От і прийшли перший раз до селянської родини Кожемяко, весною 1932 року місцеві «можновладці», вилучили двох коней, дві корови, отару овець, землю…
+
Але місцевим органам виконавчої влади Носівки необхідно було з «одноосібника», «куркуля» Кузьми Кожемяко зробити порядну, покірну, контрольовану «радянську людину», котра свідомо відмовиться від своєї власності, буде рятувати державну економіку від злиднів та «віддано» працюватиме в  комуні. От і прийшли перший раз до селянської родини Кожемяко, весною 1932року місцеві «можновладці», вилучили двох коней, дві корови, отару овець, землю…
 +
 
  
 
Відчай, розпач, горе, злидні, хвороби, смерті посипались на родину….
 
Відчай, розпач, горе, злидні, хвороби, смерті посипались на родину….
 +
 
  
А далі 1937 рік – апогей терору, страху, лицемірства, брехні…
+
А далі 1937рік – апогей терору, страху, лицемірства, брехні…
  
В цей рік в Носівку прийшли: «чекісти єжовського призову», Наказ НКВС № 00447 (30.07.1937) «Про операцію щодо репресування колишніх куркулів…», Великий терор, ліміти на арешти та розстріли…
+
В цей рік в Носівку прийшли: «чекісти єжовського призову», Наказ НКВС №00447(30.07.1937р.) «Про операцію щодо репресування колишніх куркулів…», Великий терор, ліміти на арешти та розстріли…
  
 
На той час Кузьма Данилович, як колишній «куркуль» вже розпрощався зі своїм майном та землею. Не міг він похвалитися і чистотою соціального походження - з пролетарської сім’ї або родини селянина-незаможника. Не був він ентузіастом щодо режиму,  не ходив на роботи до колгоспу, не виконував норми хлібоздачі, чим проявляв - свободолюбство і непокірність владі.
 
На той час Кузьма Данилович, як колишній «куркуль» вже розпрощався зі своїм майном та землею. Не міг він похвалитися і чистотою соціального походження - з пролетарської сім’ї або родини селянина-незаможника. Не був він ентузіастом щодо режиму,  не ходив на роботи до колгоспу, не виконував норми хлібоздачі, чим проявляв - свободолюбство і непокірність владі.
Рядок 36: Рядок 36:
 
Майже всі родинні архіви, фото були знищені, щоб не скомпрометувати себе і нащадків в cпорідненні з «ворогом народу».
 
Майже всі родинні архіви, фото були знищені, щоб не скомпрометувати себе і нащадків в cпорідненні з «ворогом народу».
  
Вперше, онуки Кузьми Даниловича Кожемяко, Наталія та Тетяна відкрито заговорили про діда в 1992 році. Відродила Наталія Борисівна Кожемяко (Рекун) пам'ять про діда Кузьму, його чесне ім'я, знайшла свідків того терору, задокументувала спогади. Нарешті, отримала  родина свідоцтво про смерть Кузьми Даниловича, де сухо зазначається, що 25.08.1937року у віці 50 років він був розстріляний в місті Чернігові. Повернула  онукам Україна, а саме колгосп «Фрунзе», частку дідової землі в Носівці («на [[Спащина|Спащині]]»),  але там вже не було їх родинного дворища, хати, клуні, квітучого саду…
+
Вперше, онуки Кузьми Даниловича Кожемяко, Наталія та Тетяна відкрито заговорили про діда в 1992 році. Відродила Наталія Борисівна Кожемяко(Рекун) пам’ять про діда Кузьму, його чесне ім’я, знайшла свідків того терору, задокументувала спогади. Нарешті, отримала  родина свідоцтво про смерть Кузьми Даниловича, де сухо зазначається, що 25.08.1937року у віці 50 років він був розстріляний в місті Чернігові. Повернула  онукам Україна, а саме колгосп «Фрунзе», частку дідової землі в Носівці(« на Спащині»),  але там вже не було їх родинного дворища, хати, клуні, квітучого саду…
  
 
Які муки переживав Кузьма Данилович, коли в Чернігівському управлінні НКВД з нього вибивали зізнання і вигадування складу «злочинів»?  Хто ті кати, що фальсифікували кримінальну справу, виносили «вирок без суду» і власноруч розстрілювали  виконуючи ліміти? Де поховали тіло Кузьми Даниловича Кожемяко чернігівські чекісти?
 
Які муки переживав Кузьма Данилович, коли в Чернігівському управлінні НКВД з нього вибивали зізнання і вигадування складу «злочинів»?  Хто ті кати, що фальсифікували кримінальну справу, виносили «вирок без суду» і власноруч розстрілювали  виконуючи ліміти? Де поховали тіло Кузьми Даниловича Кожемяко чернігівські чекісти?
  
За інформацією представника Інституту національної пам'яті у Чернігівській області, історика Сергія Бутка,  поховання репресованих проводилось у лісі поблизу села Халявин Чернігівського району і на сьогодні їх  точна кількість не відома, але орієнтовно можна говорити про понад 4 тисячі розстріляних чернігівців та жителів області. Загалом за даними протоколів «трійки» при управлінні НКВД по області з 9 серпня 1937 р. до 26 вересня 1938 р. було розглянуто 8108 справ. Із них: до розстрілу було засуджено 4 367 осіб. Списки розстріляних та захоронених в цьому урочищі досі не оприлюднені.
+
За інформацією представника Інституту національної пам'яті у Чернігівській області, історика Сергія Бутка,  поховання репресованих проводилось у лісі поблизу с. Халявин Чернігівського району і на сьогодні їх  точна кількість не відома, але орієнтовно можна говорити про понад 4 тисячі розстріляних чернігівців та жителів області. Загалом за даними протоколів «трійки» при управлінні НКВД по області з 9 серпня 1937 р. до 26 вересня 1938 р. було розглянуто 8108 справ. Із них: до розстрілу було засуджено 4 367 осіб. Списки розстріляних та захоронених в цьому урочищі досі не оприлюднені.
 
    
 
    
Трагедія родини Кузьми Кожемяко була не поодинока в Носівці.
+
Трагедія родини Кузьми Кожемяко була не поодинока в Носівці.
 
    
 
    
Про це треба пам’ятати, розповідати дітям і внукам. Історію життя Кузьми і сотні інших репресованих носівчан повинні знати наші нащадки. Незнання нас інколи губить. А непокаране зло повертається. Як і сьогодні…
+
Про це треба пам’ятати, розповідати дітям і внукам. Історію життя Кузьми і сотні інших репресованих носівчан повинні знати наші нащадки. Незнання нас інколи губить. А непокаране зло повертається. Як і сьогодні…
 
 
P.S.*  фото та документи Кузьми Даниловича Кожемяко надала його онука – [[Рекун Наталія Борисівна|Наталія Борисівна Рекун]]. (Кожемяко).
 
  
[[Категорія:Уродженці Носівки]]
+
P.S.*  фото та документи Кузьми Даниловича Кожемяко надала його онука – Наталія Борисівна Рекун. (Кожемяко).
[[Категорія:Репресовані]]
 
[[Категорія:Розстріляні]]
 
[[Категорія:Люди К]]
 

Будь ласка, зверніть увагу, що всі зміни, внесені вами до Енциклопедія Носівщини, можуть редагуватися, доповнюватися або вилучатися іншими користувачами. Якщо ви не бажаєте, щоб написане вами безжально редагувалось — не пишіть тут.
Ви також підтверджуєте, що наведене тут написано вами особисто або запозичено з джерела, яке є суспільним надбанням, або подібного вільного джерела (див. Енциклопедія Носівщини:Авторське право).
Не публікуйте тут без дозволу матеріали, захищені авторським правом!

Скасувати Довідка про редагування (відкривається в новому вікні)

Шаблон, використаний на цій сторінці: