Редагування Власенко Григорій Зіновійович
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
Поточна версія | Ваш текст | ||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | [[Файл:Григорій Власенко.jpg|міні | + | [[Файл:Григорій Власенко.jpg|міні]] |
− | '''Григорій Зіновійович Власенко''' ([[27 жовтня]] [[1931]], народився в селі | + | '''Григорій Зіновійович Власенко''' ([[27 жовтня]] [[1931]], народився в селі [[Володькова Дівиця]] — помер [[15 серпня]] [[2013]] в селі [[Ясна Зірка]]) — український краєзнавець, письменник, голова колгоспу в селі [[Ясна Зірка]] (1961–1967). |
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
== Творчість == | == Творчість == | ||
− | |||
Автор книг про рідний край: | Автор книг про рідний край: | ||
* «[[Двокрилля]]» (спільно з [[Адаменко Микола Олексійович|М. О. Адаменком]]), | * «[[Двокрилля]]» (спільно з [[Адаменко Микола Олексійович|М. О. Адаменком]]), | ||
Рядок 19: | Рядок 18: | ||
* «[[Під небом грозовим і чистим]]», 2006. | * «[[Під небом грозовим і чистим]]», 2006. | ||
* «Пам'ять невгамовна», Чернігів, видавництво «Чернігівські обереги», 2009. | * «Пам'ять невгамовна», Чернігів, видавництво «Чернігівські обереги», 2009. | ||
− | * Тритомник: | + | * Тритомник: «Не поле перейти» -І том, «Ніхто не забутий» - ІІ том, «Хліб і кохання» - ІІІ том. Чернігів, видавець Лозовий В.М., 2011 рік. |
У книзі «Під небом грозовим і чистим» освітлюється партизанський рух на Чернігівщині без прикрас та ідеологічних домислів радянської доби<ref>[http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=5580 Текст статті "Анатомія партизанського руху"] Кримська Свiтлиця </ref>. | У книзі «Під небом грозовим і чистим» освітлюється партизанський рух на Чернігівщині без прикрас та ідеологічних домислів радянської доби<ref>[http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=5580 Текст статті "Анатомія партизанського руху"] Кримська Свiтлиця </ref>. | ||
Рядок 51: | Рядок 50: | ||
Я вже не кажу про наше славне столичне земляцтво, яке свого часу подарувало мені дружбу з такими непересічними людьми, як відомий літератор [[Медвідь Петро Іванович|Петро Медвідь]], художник [[Стратілат Микола Іванович|Микола Стратілат]]. | Я вже не кажу про наше славне столичне земляцтво, яке свого часу подарувало мені дружбу з такими непересічними людьми, як відомий літератор [[Медвідь Петро Іванович|Петро Медвідь]], художник [[Стратілат Микола Іванович|Микола Стратілат]]. | ||
− | А коли Ви, Вікторе Павловичу, організували в офісі земляцтва презентацію моєї третьої книги "[[Під небом | + | А коли Ви, Вікторе Павловичу, організували в офісі земляцтва презентацію моєї третьої книги "[[Під небом гро6овим і чистим]]", я мав щастя познайомитися ближче з співаком і композитором Григорієм Дворським, художником Григорієм Шкребелем, поетами Леонідом Горлачем та Миколою Скрипцем. |
Вважаю, що саме такі творчі звіти допомагають мені знаходити сили й далі писати про людей свого неповторного краю, і це вже стало смислом мого життя. | Вважаю, що саме такі творчі звіти допомагають мені знаходити сили й далі писати про людей свого неповторного краю, і це вже стало смислом мого життя. | ||
Рядок 57: | Рядок 56: | ||
До речі, подібні дійства ось уже тричі організовувала в Носівській районній бібліотеці її завідувачка [[Давиденко Олександра Іванівна|Олександра Іванівна Давиденко]]. Це теж і зворушує, і кличе до подальшої праці, допомагає відчути себе потрібним людям, а це ой яка підтримка, коли ти живеш безвиїзно в селі. Взагалі то можна називати ще десятки милих серцю людей, спілкування з якими склало суть усього мого життя. | До речі, подібні дійства ось уже тричі організовувала в Носівській районній бібліотеці її завідувачка [[Давиденко Олександра Іванівна|Олександра Іванівна Давиденко]]. Це теж і зворушує, і кличе до подальшої праці, допомагає відчути себе потрібним людям, а це ой яка підтримка, коли ти живеш безвиїзно в селі. Взагалі то можна називати ще десятки милих серцю людей, спілкування з якими склало суть усього мого життя. | ||
− | А яким би я був збідненим духовно, коли б не відчував тепло найрідніших своїх людей! Ніколи не забудеться тепло й розуміння дружини Наталії Никонівни, з якою пройшов пліч-о6пліч понад 60 років, з якою поставив на крило чотирьох синів. Нині три з них – | + | А яким би я був збідненим духовно, коли б не відчував тепло найрідніших своїх людей! Ніколи не забудеться тепло й розуміння дружини Наталії Никонівни, з якою пройшов пліч-о6пліч понад 60 років, з якою поставив на крило чотирьох синів. Нині три з них – Микола, Василь та Григорій разом із невістками Надією, Любов'ю та Вікторією складають радість мого одинокого сільського життя, оскільки дружина пішла у засвіти, а молодим у селі не сидиться. На велику тугу, передчасно покинув мене й син Олексій. |
''– Отже, Ви життям задоволені…'' | ''– Отже, Ви життям задоволені…'' |