Редагування Держанівка
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
Поточна версія | Ваш текст | ||
Рядок 61: | Рядок 61: | ||
Революційне гасло 1917 року «Кради накрадене» не минуло і мешканців села Держанівка. Після його проголошення, селяни позбивали замки і два дні грабували винокурню та підземні складські приміщення, відрами «носили» по хатах чистий спирт. Незважаючи на застереження, хтось із «революційного активу» запалив сірника, і винокурня, фактично, «злетіла в повітря». Пари спирту спричинили вибух, де загинуло більш ніж десяток людей. Цегельний завод також невдовзі був розібраний (розкрадений) для потреб «нужденного» революційного активу. | Революційне гасло 1917 року «Кради накрадене» не минуло і мешканців села Держанівка. Після його проголошення, селяни позбивали замки і два дні грабували винокурню та підземні складські приміщення, відрами «носили» по хатах чистий спирт. Незважаючи на застереження, хтось із «революційного активу» запалив сірника, і винокурня, фактично, «злетіла в повітря». Пари спирту спричинили вибух, де загинуло більш ніж десяток людей. Цегельний завод також невдовзі був розібраний (розкрадений) для потреб «нужденного» революційного активу. | ||
− | Сільський пан [[Харкун]] та інженер ґуральні [[Аронов Наум]], єврей, (це друга єврейська родина, яка жила в селі; перша — лікарі, прізвище встановити не вдалося), батько майбутнього радянського письменника та сценариста [[Рибаков Анатолій | + | Сільський пан [[Харкун]] та інженер ґуральні [[Аронов Наум]], єврей, (це друга єврейська родина, яка жила в селі; перша — лікарі, прізвище встановити не вдалося), батько майбутнього радянського письменника та сценариста [[Рибаков Анатолій |Анатолія Рибакова]], який народився [[14 січня]] [[1911]] року в Держанівській лікарні, а після війни, написав знамениті свої повісті, як «Кортик» (де він згадує с. Носівку), «Бронзова птиця», «Діти Арбата» тощо, та виїхали з села у невідомому напрямку. Як потім згадували односельці, дітей Харкуна дехто до війни бачив у м. Москві. |
З цього часу почався занепад села. В 1920 році для революційних потреб були реквізовані церковна позолота з бані та хреста. Церкву стали використовувати як клуб, а потім і як складське приміщення (зберігали зерно). Історія з Держанівською церквою повторилася двічі. У 1942 році, з дозволу Німецького військового командування, церква знову розпочала свою діяльність, але в 1956 році знову була закрита. Ікони та інше начиння церкви було вивезене. Їх доля — невідома. Частина ікон та начиння була просто так роздана віруючим. Церква вдруге була реставрована лише в 1993 році на кошти віруючих села. | З цього часу почався занепад села. В 1920 році для революційних потреб були реквізовані церковна позолота з бані та хреста. Церкву стали використовувати як клуб, а потім і як складське приміщення (зберігали зерно). Історія з Держанівською церквою повторилася двічі. У 1942 році, з дозволу Німецького військового командування, церква знову розпочала свою діяльність, але в 1956 році знову була закрита. Ікони та інше начиння церкви було вивезене. Їх доля — невідома. Частина ікон та начиння була просто так роздана віруючим. Церква вдруге була реставрована лише в 1993 році на кошти віруючих села. |